"Родинне виховання: основні аспекти соціалізації"

Родинне виховання - це одна з форм виховання дітей, що поєднує цілеспрямовані педагогічні дії батьків з повсякденним впливом сімейного побуту. Родинне виховання відбувається в процесі життя - у відносинах близькості, у справах і вчинках, які здійснює дитина. Зі своїх відносин до батька, матері вона засвоює перші обов'язки перед суспільством. У сім’ї дитина рано привчається до праці. Під впливом сімейних принципів і всього сімейного укладу виховується твердість характеру, гуманізм, зосереджений розум. Саме в сім’ї дитина спостерігає й відчуває почуття любові до батьків і сама одержує від них цю любов і ласку.

К. Ушинський розуміє сімейне виховання як цілеспрямований процес формування “людини в людині”. Саме виховання, учить він, повинне  готувати людину до праці, до життя. Для цього необхідно, щоб діти були розумово розвинені, морально досконалі, фізично здорові. Він по-новому порушує питання про виховання моральності в сім’ї. На його думку, сутність морального виховання в сім’ї не в кодексі правил поведінки, а в тому, щоб створити внутрішню спрямованість людини. Таким чином, першим і основним завданням сімейного виховання К. Ушинський уважає підготовку людини до життя.

На думку М. Пирогова, найбільше право батьків полягає в тому, щоб розвинути цілком і всебічно все благе, що є в дитині від природи, без зазіхання на особистість дитини. Людина легко засліплюється власними достоїнствами, тому з дитинства необхідно розвивати в дитині самосвідомість, будити совість. Звідси випливає основне, з його погляду, положення, що стосується питань виховання дітей у сім’ї: не ухилятися зі шляху цілісного внутрішнього життя, у якому має бути збережено єдність думки, слова й справи.

Головною метою виховання дітей у родині становить всебічний розвиток особистості, що поєднує у собі духовне багатство, соціальні навички, моральну чистоту й фізичну досконалість.

Характерною особливістю сучасного сімейного виховання є також суттєве обмеження можливостей соціального оточення дитини; молоді батьки намагаються перешкодити впливу на дитину бабусь і дідусів з їхніми “допотопними” моральними цінностями; спілкування з ровесниками в основному обмежене часом перебування в дошкільному закладі; спілкування з іншими людьми (сусідами, знайомими або малознайомими) вважають небажаним. Діти рідко відвідують театри, виставки, ходять на екскурсії чи граються на подвір'ї разом з батьками. Таким чином, спосіб засвоєння соціального світу для дитини перетворюється з безпосереднього на опосередкований.

Хочеться відмітити, що ролі батька і матері у формуванні соціального досвіду, фізично та психічно здорової дитини є однаково важливими. Та  дитина, яка все життя жила без любові, твердого слова, турботи і просто спілкування з батьком  відчуває  у своєму житті  дискомфорт, часто має проблеми у інтелектуальному розвитку, та у відносинах з протилежною статтю. А ті діти, які живуть у повноцінній, здоровій сім’ї, де їх люблять і тато і мати, де кожен виконує свої обов’язки та функції виростають повноцінними, гармонійно розвинутими особистостями.

Тест «Рівень психосоціальної зрілості»

(за методикою С. Банкова)

Мета: визначення рівня психосоціальної зрілості дошкільників.

Запитання:

1. Назви своє прізвище, ім’я, по-батькові
2. Назви прізвище, ім’я, по-батькові мами й тата
3. Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш – тіткою чи дядьком?
4. У тебе є брат, сестра? Хто старший?
5. Скільки тобі років? А скільки виповниться через рік? А через два роки?
6. Зараз ранок, день чи вечір?
7. Коли ти снідаєш – увечері чи вранці? А обідаєш – уранці чи вдень? Що буває раніше – обід чи вечеря?
8. Де ти живеш? Назви свою домашню адресу.
9. Ким працюють твої мама і тато?
10. Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець?
11. Яка зараз пора року – зима, весна, літо чи осінь? Чому ти так вважаєш?
12. Коли можна кататися на санках – узимку чи влітку?
13. Чому сніг буває взимку, а не влітку?
14. Що роблять листоноша, лікар, учитель?
15. Навіщо потрібні у школі дзвоник і парта?
16. Ти хочеш навчатися у школі?
17. Покажи своє праве око, ліве вухо. Для чого потрібні очі, вуха?
18. Яких ти знаєш тварин?
19. Яких ти знаєш птахів?
20. Хто більше – корова чи коза? Птах чи бджола? У кого більше лап – у собаки чи у півня?
21. Що більше 8 чи 5; 7 чи 3? Порахуй від 3 до 6. Від 9 до 2.
22. Що потрібно зробити, якщо ненавмисне зламаєш чужу річ?

Висновок.

Інструкція для дорослого:

Процедура бесіди проста: ви ставите запитання, а дитина відповідає. Час для відповіді необмежений, а тому не варто поспішати. Дайте малюкові можливість подумати. Якщо він відповів неправильно, але був близький до правильної відповіді, запропонуйте йому подумати ще трохи. За кожну правильну відповідь нараховуються бали, які слід занотовувати.

Інструкція для дитини:

- Зараз я ставитиму тобі різні запитання, а ти намагайся на них відповіси. Деякі запитання видадуться тобі дуже легкими, а деякі – складними. Навіть якщо ти не зможеш відповісти на окремі з них, не хвилюйся. Основне, не поспішай і думай!

Оцінювання результатів:

1. За правильні відповіді на всі запитання до одного пункту дитина отримує 1 бал (за винятком контрольних).
2. За правильні, але неповні відповіді на запитання до одного пункту дитина отримує 0,5 бала.
3. Правильними вважаються відповіді, що відображають зміст запитання: «Мама працює інженером. У собаки лап більше, ніж у півня.». Неправильні вважаються відповіді на зразок «Тато Коля. Мама працює на роботі».
4. До контрольних завдань належать запитання 5,8,15,22. Їх оцінюють таким чином:  5 – якщо дитина може вирахувати, кільки їй років – 1 бал; якщо вона називає роки із врахування місяців – 3 бали;

8 – за повну домашню адресу з назвою міста – 2 бали; за неповну адресу – 1 бал;

15 – за кожне правильно зазначене застосування шкільних атрибутів – 1 бал;

22 – за правильну відповідь – 2 бали.

5. Пункт 16 оцінюється разом із пунктами 15  і  17. Якщо в пункті 15 дитина набрала три бали і дала позитивну відповідь на пункт 16, то в протоколі занотовується позитивна мотивація до навчання у школі (загальна сума балів повинна бути не менша ніж 4).

Високий рівень – 24-29 балів (шкільно-зрілий)

Середній рівень – 20-23 бали (середня зрілість)

Низький рівень – 15-20 балів (низька психосоціальна зрілість).