Поради для батьків майбутніх першокласників

 

       Вступ до школи — це новий і надзвичайно складний етап у житті 6–7 річних дітей та їх батьків. Перш за все необхідно знати, що прихід 6–7 річної дитини до школи збігається з психологічною кризою, пов’язаною з необхідністю навчання у школі і необхідністю взяти на свої маленькі плечі ряд обов’язків, які раніше виконували дорослі.

      Не так важливо, чи вміє дитина читати і писати! Важливим є те, чи психологічно готова дитина до навчання, чи сформовані у неї мисленнєві операції, чи готова сприймати і слухати вчителя, чи готова до навчальних навантажень.

Орієнтовний  перелік того, що необхідно дитині знати і вміти

на кінець дошкільного періоду.

  1. Соціально-суспільні, побутові знання

Діти знають:

назву нашої країни та її столиці;

прапор, герб України;

назву рідного міста, адресу, прізвище, ім’я, по-батькові батьків;

дні тижня, їх послідовність;

назву поточного місяця.

Діти вміють розповідати про свою сім’ю;

називати і відрізняти різні частини доби і їх послідовність;

розуміти поняття «вчора», «сьогодні», «завтра», називати місяці року.

  1. Знання про природу

Діти мають уявлення:

про сезонні зміни в природі;

про свійських та диких тварин;

про перелітних та зимуючих птахів;

про залежність змін у живій природі від змін у неживій природі;

про умови, необхідні для росту рослин;

про лісові ягоди і гриби;

про овочі і фрукти;

про дерева, кущі, квіти.

  1. Мисленнєві операції

Діти вміють:

порівнювати, класифікувати, групувати предмети;

називати матеріали, з яких виготовлені ці предмети;

розуміти значення узагальнюючих слів;

порівнювати довжини, висоту, ширину;

розрізняти форму предметів.

  1. Моторика та координація

Діти вміють:

прямо та твердо ходити, бігати, стрибати;

точно ловити та кидати м’яча;

протягом певного часу носити не дуже легкі та великі предмети;

застібати ґудзики та зав’язувати шнурки;

проводити на папері прямі рівні лінії;

«бачити» рядок у зошиті та писати у ньому;

бачити клітинки та точно виконувати по них малюнок.

 

Вимоги до підготовки дитини до школи: список

До теперішнього часу сформований цілий список того, що повинен знати і вміти майбутній першокласник:

  • Впевнено називати своє прізвище, ім'я та по батькові
  • Дату свого народження
  • Домашня адреса
  • ПІБ мами і тата (бабусь, дідусів та інших родичів – за бажанням)
  • Місце роботи батьків
  • Відомих в країні поетів і письменників
  • Свята
  • Розрізняти поняття: «вперед – назад», «право – ліво»
  • Дні тижня
  • Кольори і відтінки
  • Пори року (за місяцями)
  • Правила руху на дорозі
  • Розрізняти домашніх і диких тварин, називати їх дитинчат
  • Називати садові, лісові, польові квіти
  • Називати перелітних і зимуючих птахів
  • Відрізняти фрукти від овочів
  • Знати професії
  • Називати види транспорту і спосіб його пересування
  • Переказувати почуте
  • Відповідати на питання
  • Складати розповідь по картинці
  • Придумувати казки
  • Розповідати напам'ять вірші
  • Описувати по пам'яті
  • Копіювати текст і малюнок
  • Закінчувати пропозиції
  • Знаходити зайвий предмет, малюнок, слово, літеру
  • Розгадувати загадки
  • Рахувати від 0 до 10 і назад
  • Знати склад чисел
  • Розрізняти поняття «більше», «менше»
  • Знати фігури
  • Писати в клітинках
  • Знати букви, відрізняти їх від звуків
  • Визначати першу і останню букву (звук) в слові
  • Підбирати слова на букву запропоновану
  • Читати прості слова і склади
  • Знати, коли закінчується пропозицію
  • Обводити по контуру
  • Тримати ручку

Незважаючи на те, що багатьом з перелічених умінь дитина повинна навчитися в початковій школі, тестування перед надходженням у перший клас проводиться саме по цих пунктах.

 

Рекомендації батькам першокласників

  1. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.
  2. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
  3. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
  4. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили, потребує поповнення енергії. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, із психологом.
  5. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть пару лагідних слів без подібних застережень: «Дивися, поводься гарно!», «Щоб не було поганих оцінок!» тощо. У дитини попереду важка праця.
  6. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу питань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам буває нелегко після важкого робочого дня).
  7. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
  8. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона сама все розкаже.
  9. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини.
  10. Вислухавши не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.
  11. Після школи дитина повинна 3-3,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 16 до 18 години.
  12. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 20-30 хв. треба відпочивати 10-15 хв.
  13. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова не хвилюйся, «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
  14. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…». Часом умови ставляться важкі – й тоді ви потрапите у незручне становище.
  15. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
  16. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
  17. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини. Коли щось турбує її – головний біль, поганий настрій – найчастіше це об’єктивні показники втоми, перевантаження.
  18. Знайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.
  19. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день – і дитина має бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням.
  20. Чекати ж якогось дива, благородних порухів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи їх.

 

 

 

Консультація для батьків:

 «Психологічна готовність дитини до навчання у школі»

«Роки чудес» – так називають дослідники перші п’ять років життя дитини. Закладені в цей час емоційне ставлення до життя, до людей, наявність або відсутність стимулів до інтелектуального розвитку визначають подальшу поведінку та спосіб мислення людини.

Готовність дитини до школи залежить передусім від батьків. Якщо дитина відвідує дитячий садок, то це залежить ще і від вихователів, адже підготовка дитини до школи передбачена програмою дитячого садка.

Часто батьки, а іноді й учителі, вважають основними показниками готовності до школи ознайомлення дитини з літерами, вміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак дослідження показують, що це мало впливає на успішність навчання. Відсутність цих умінь не потребує спеціальної індивідуальної роботи з дитиною, оскільки їх формування передбачається програмою та методикою навчання.

Психологічна готовність до школи – це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальної діяльності. Компоненти психологічної готовності:

- мотиваційний;

- інтелектуальний;

- вольовий;

- емоційний;

- особистісний.

Мотиваційний компонент відображає бажання чи небажання дитини навчатися. Він дуже важливий, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової своєю обов’язковістю, розумовим напруженням, необхідністю подолання труднощів тощо. Розрізняють внутрішні, або пізнавальні, мотиви учіння, що характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом; і зовнішні, або соціальні, що виявляються в бажанні займатися суспільно значущою діяльністю, у ставленні до вчителя як до представника суспільства, авторитет якого є бездоганним. Внутрішні та зовнішні мотиви учіння складають внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності до навчання.

Про наявність внутрішньої позиції учня можна говорити, якщо дитина:

1) Ставиться до вступу до школи та до перебування в ній позитивно, навіть в умовах необов’язкового відвідування школи прагне занять шкільного змісту;

2) Виявляє особливий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять, віддає перевагу урокам грамоти та лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, співи, фізкультура тощо), має належне уявлення про підготовку до школи;

3) Відмовляється від характерної для дошкільного дитинства організації діяльності та поведінки (віддає перевагу колективним класним заняттям, а не індивідуальному навчанню вдома; позитивно ставиться до загальноприйнятих норм поведінки (дисципліни);

4) Віддає перевагу традиційному для навчальних закладів способу виявлення рівня її досягнень (оцінка) перед іншими видами заохочення, характерними для безпосередньо-особистісних відносин (солодощі, подарунки).

Інтелектуальний компонент готовності дитини до школи передбачає:

1) Обізнаність, яка характеризується обсягом знань про навколишній світ: живу й неживу природу, деякі соціальні явища тощо;

2) Рівень розвитку пізнавальної сфери, що визначається диференційованістю (перцептивною зрілістю), довільною концентрацією уваги, аналітичним мисленням (здатністю розуміти суттєві ознаки і зв’язки між явищами), раціональним підходом до дійсності (відносним послабленням значення уяви), логічним запам’ятовуванням.

Навчання в школі потребує довільного сприймання, тобто вміння не тільки слухати, а й чути вчителя, товаришів, довільного запам’ятовування й відтворення, вміння довільно виконувати дії, робити не тільки те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця.

Емоційний компонент готовності виявляється в тому, що дитина іде до школи із задоволенням, радістю, довірою. Ці переживання роблять її відкритою для контактів з учителем, новими товаришами, підтримують впевненість у собі, прагнення знайти своє місце серед однолітків. Важливим моментом емоційної готовності є переживання, пов’язані з самою навчальною діяльністю та її першими результатами.

Особистісний компонент готовності передбачає кілька показників:

Самооцінка дитини шестирічного віку. До початку навчання в школі у дитини має бути сформована адекватна самооцінка. Самооцінка визначає характер ставлення до різних видів діяльності, впливає на взаємини однолітками, вчителем, стимулює або затримує просування школяра в навчальній діяльності.

Діти з високою самооцінкою почуваються в класі більш упевнено, сміливо, активно виявляють свої інтереси, ставлять перед собою вишу мету, ніж ті, хто за рівних умов занижує самооцінку.

Рівень домагань. На підставі самооцінки складається і рівень домагань, який, на погляд дитини, їй під силу. Популярність дитини у групі, її загальна самооцінка залежить насамперед від успіху, який вона намагається здобути в сумісній дитячій діяльності.

Навички спілкування:

- Сформованість у дитини ставлення до вчителя як до дорослого, який володіє особливими соціальними функціями;

- Розвиток необхідних форм спілкування з однолітками (уміння встановлювати рівноправні стосунки тощо).

Навички спілкування дитини з дорослим дуже важливі, але цього недостатньо для формування комунікабельності. Вони повинні доповнюватись розвитком уміння спілкуватись, взаємодіяти з ровесниками.

Cпілкування з однолітками сприяє успішній адаптації в дитячому колективі, допомагає налагоджувати стосунки, зважаючи на думку оточення, без прагнення зайняти кращі ролі з використанням залякування, погроз, конфліктів. Сформованість уявлень дитини щодо певної статі і володіння відповідними формами поведінки.

Отже, готовність дитини до школи, її майбутній успіх тісно пов’язані з тим, як вона ставиться до школи, наскільки контактує з однолітками і дорослими, як поводиться в конфліктних ситуаціях.

 

 

 

 

 

Заявка на підручники 1 клас

https://drive.google.com/file/d/1N2Ze53CQeSHTNxbV4obELfQKlLLCtFRx/view?usp=sharing